Щоб повернення тимчасово окупованих територій стало реальністю, необхідно докладати максимум зусиль для розвитку прифронтових громад. Про це заявив голова Комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, народний депутат від парламентського об’єднання «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ» Дмитро Лубінець на конференції з економічного розвитку прифронтових громад в Українському кризовому медіацентрі.
Для нього це особисте й болюче питання – він представляє інтереси цих громад у Верховній Раді та керує профільним комітетом, тому акцентував увагу на трьох ключових аспектах.
Перший. Активне інформування мешканців прифронтової зони щодо корисних проєктів, які можуть поліпшити їхнє життя, та поширення проукраїнського контенту в місцевому інформаційному просторі.
«За останні роки в громадах на лінії зіткнення реалізовано багато важливих соціальних та інфраструктурних проєктів. Але широкий загал українців про це не знає, бо інформація не висвітлюється в ЗМІ. Більше того, про це не знають навіть мешканці сусідніх громад чи районів. Там або взагалі немає українських телеканалів, а ті, що є, показують лише суцільний негатив. Якщо ми хочемо реінтегрувати Донбас, то треба зробити так, щоб хоча б на контрольованій Україною території показували український контент», – зазначив народний обранець.
Другий. Урівноваження розвитку великих та маленьких міст поблизу лінії зіткнення. На думку політика, перегин у бік великих міст – це один із наслідків децентралізації, від якого треба убезпечити маленькі міста та села. Але й підтвердження правила: ефективність управлінських команд у громадах залежить від ініціативності місцевої влади.
«Я постійно відстоював перед урядом позицію, що при поданні проєктів до ДФРР в жодному разі не можна прирівнювати населені пункти в сільській місцевості та великі міста. У великих міст є кошти на розробку проєктно-кошторисної документації та на співфінансування, а в малих громад їх просто немає. Таким чином вони в нерівних умовах», – підкреслив Лубінець.
Третій. Доступ людей до суспільних благ – безперебійного водопостачання й доступних та якісних медичних послуг.
«На моєму виборчому окрузі, наприклад, комплектність складу сімейних лікарів – лише 40%. Без загальнонаціональної програми підтримки медицини на селі та в малих громадах ми будемо мати там катастрофу. Не треба забувати також, що Донецька та Луганська області – це єдині регіони, де немає обласних лікарень! Тобто цілком відсутня спеціалізована медична допомога!» – зауважив він.
