
Ми дивилися «Право на владу» слухали, як браво рапортують чиновники про те, що все вері найс.
І склалося відчуття, чи то вони, чи то лікарі живуть в якійсь “паралельній реальності“.
Міністр Степанов говорив про кисневі точки, а ми бачили в районних лікарнях, в яких навіть ті балони які є, не мають кисню, бо з ними розірвали договори. Маски та матеріально-технічне забезпечення відсутнє.
Влада каже ⁃ «Всі лікарі, які лікують пацієнтів з коронавірусом отримують доплати», але в Центральних районних лікарнях, де лежать хворі на цей недуг персонал доплат не отримує, оскільки заклади не є опорними для лікування COVID-19.
Вони кажуть: «Медичне обладнання закуплене», а в районах рентгенів немає, не те щоб КТ або іншого необхідного обладнання.
Говорять: «Тестування збільшується», у нас питання : «Де?»
В районних неопорних лікарнях результати тестів, з обласного центру очікують тиждень. І за цей час пацієнта не лікують по протоколу лікування ковіду, а лікарі фактично стають заручниками ситуації, хворі лікуються за власний кошт. Вартість лікування 25-30 тис. грн, а заробіток людей в кращому випадку 5-8 тисяч.
Ми можемо довго писати цитати, але не можемо, бо нерви здають!
Стати людьми або більш людяними — це єдине, чого нам дуже хочеться, бо це повний звіздєц!